Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Оксани Смоли з міста Баштанка
 
Головне меню сайту

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [29]
Оксани Смоли [8]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [39]
Віктора Коваленка [113]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [19]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
Загрузка...
 

» Усі блоги " » блог Оксани Смоли [ Додати запис до власного блогу ]

Оксана Смола, оповідання «Білий рояль»

БІЛИЙ  РОЯЛЬ

  Михайло тихий, спокійний і мовчазний. І навіть якийсь ніякий і непримітний. Хоча… Його аж ніяк  не можна не помітити навіть у великому строкатому натовпі чи товаристві. Але, схоже, всі звикли, що він є, і ніби перестали  помічати. Лише його очі палають якимсь нетутешнім вогнем, внутрішнім, але на це мало хто звертає увагу. Він щодня, не один рік, тягає  у своїх очах завеликі лантухи смутку, наче Марко Пекельний   гріхи по пеклу. З кожним роком ці лантухи важчають, і тому його очі більшають, а обличчя, навпаки, зіжмакується, висихає і стає схожим на мощі києво-печерських святих.

  – Дивний він якийсь… Не від світу цього!  –  з легкою іронією, потай, озивається про нього Маргарита Віталіївна, власниця комісійної крамниці музичних інструментів. Михайло тут уже не один рік працює  настроювачем і реставратором фортепіано та струнних.

  Йому тридцять із гаком. Він носить аристократичну борідку, таку ж раритетну, як і його ковінька, майстерно витесана з червоного дерева й інкрустована яшмою й сердоліком, вона дісталася йому від батька, Михайло кульгає на ліву ногу й тому не розлучається з нею. Одягається він просто й без смаку, й усі речі, ніби з чужого плеча або з часів молодості. Він завжди має охайний вигляд, але водночас якийсь пом’ятий і зіжмаканий, як і його обличчя. Ось він невпевнено й наче винувато простує хідником старого міста –  зазвичай після роботи дозволяючи собі це корзо – й так сутулиться,  ніби пре на плечах  тягар, невидимий для сторонніх очей, заважкий для нього одного. Щойно зачувши позад себе кроки, поспішно відступає на край хідника, поступаючись дорогою. А потім стоїть, задерши голову, ніби в музейній експозиції, а не  на запилюженій вулиці, зосереджено вдивляється в одно-двоповерхові будиночки – тут збереглися стилі різних епох:  класицизм,  псевдобароко,  модерн, еклектика… З насолодою естета затримує погляд на архітектурному оздобленні: в Михайловій свідомості всі оці потріскані, надбиті, з облупленим тиньком портали,  карнизи, пілястри, капітелі починають озиватися мелодією, спочатку нарізно, поодиноко – в кожного своя партія, характер, а потім зливаються в оркестрове, симфонічне суголосся, і на його обличчі поверх смутку пробігає тінь радості. Коли входить під арку свого будинку, колись стильного й розкішного, а тепер занедбаного, то чогось  інстинктивно пригинає голову, ніби остерігаючись зачепитись… і сам над собою насміхається, але відразу смутніє при погляді на внутрішній дворик, який за останні роки перетворився у гавань для автівок, – йому це болить. Здається, клени й каштани притиснулись до сірих стін будинку, хлюпочуть осіннім листям, ніби прагнуть відлетіти в інші краї разом із птахами, подалі від благ цивілізації. Михайлу теж хочеться полетіти… на волю, але він, схоже, як те дерево…  З окрушинами жалю в серці нарешті підіймається на четвертий поверх, раз у раз зупиняючись, щоб перепочити. В передпокої втомлено опускається на пуфик і сидить нерухомо, переводячи дихання.

  – Вже. Явився, –  зустрічає Люся чоловіка. Ця фраза в дружини вже давно замість привітання,  втратила емоційне забарвлення, стала буденною.

  – Усе дорожчає: і хліб, і крупи. А ковбаса ти бачив по чому? А малим треба ж щось на бутерброд покласти. Ти теж не відмовляєшся… 

  Михайло мовчить, він звик уже до цих розмов. Щодня одне й те ж…
 

Повний текст оповідання можна завантажити за цим лінком.




 



ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 15.11.2017 |
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Оксани Смоли у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

           
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz